Тексты песен   >   Т > Тарас Григорович Шевченко > Ми вкупочці колись росли

Тарас Григорович Шевченко - Ми вкупочці колись росли - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко

Название песни: Ми вкупочці колись росли

Дата добавления: 23.08.2025 | 03:12:03

Просмотров: 1

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Тарас Григорович Шевченко - Ми вкупочці колись росли

Ми вкупочці колись росли,
Мы куполцы когда-то росли,
Маленькими собі любились.
Маленькими любились.
А матері на нас дивились
А матери на нас смотрели
Та говорили, що колись
Но говорили, что когда-то
Одружимо їх. Не вгадали.
Женим их. Не угадали.
Старі зараннє повмирали,
Старые рано умерли,
А ми малими розійшлись
А мы маленькими разошлись
Та вже й не сходились ніколи.
Да уж не сходились никогда.
Мене по волі і неволі
Меня по воле и неволе
Носило всюди. Принесло
Носило всюду. Принесло
На старість ледве і додому.
На старость едва и домой.
Веселеє колись село
Веселое когда-то село
Чомусь тепер мені, старому,
Почему-то теперь мне, старику,
Здавалось темним і німим,
Казалось темным и немым,
Таким, як я тепер, старим.
Таким, как я теперь, стариком.
І бачиться, в селі убогім,
И видится, в селе нищим,
Мені так бачиться, нічого
Мне так видится, ничего
Не виросло і не згнило,
Не выросло и не сгнило,
Таке собі, як і було.
Такое, как и было.
І яр, і поле, і тополі,
И овраг, и поле, и тополя,
І над криницею верба.
И над колодцем ива.
Нагнулася, як та журба
Нагнулась, как печаль
Далеко в самотній неволі.
Далеко в одинокой неволе.
Ставок, гребелька, і вітряк
Пруд, дамба, и ветряная мельница
З-за гаю крилами махає.
Из-за рощи крыльями машет.
І дуб зелений, мов козак
И дуб зеленый, как казак
Із гаю вийшов та й гуляє
Из рощи вышел и гуляет
Попід горою. По горі
Под горой. По горе
Садочок темний, а в садочку
Садик темный, а в садике
Лежать собі у холодочку,
Лежат себе в холодочку,
Мов у Раю, мої старі.
Как в Раю, мои старые.
Хрести дубові посхилялись,
Кресты дубовые склонялись,
Слова дощем позамивались...
Слова дождем позамивались...
І не дощем, і не слова
И не дождем, и не слова
Гладесенько Сатурн стирає...
Гладенько Сатурн стирает...
Нехай з святими спочивають
Пусть со святыми покоятся
Мої старії... — Чи жива
Мои старии... — Жива ли
Ота Оксаночка? — питаю
Эта Оксаночка? - спрашиваю
У брата тихо я. — Яка?
У брата тихо я. – Какая?
— Ота маленька, кучерява,
— Эта маленькая, кудрявая,
Що з нами гралася колись.
Что с нами играла когда-то.
Чого ж ти, брате, зажуривсь?
Что же ты, брат, приуныл?
— Я не журюсь. Помандрувала
– Я не грущусь. Попутешествовала
Ота Оксаночка в поход
Ота Оксаночка в поход
За москалями та й пропала.
За москалями и пропала.
Вернулась, правда, через год,
Вернулась, правда, через год,
Та що з того. З байстрям вернулась,
Да что с того. С байстрем вернулась,
Острижена. Було, вночі
Острижена. Было ночью
Сидить під тином, мов зозуля,
Сидит под плетнем, как кукушка,
Та кукає, або кричить,
Да кукает, или кричит,
Або тихесенько співає
Или тихонько поет
Та ніби коси розплітає.
Но будто косы расплетают.
А потім знов кудись пішла,
А потом снова куда-то пошла,
Ніхто не знає, де поділась,
Никто не знает, где делась,
Занапастилась, одуріла.
Загубилась, обманула.
А що за дівчина була,
А что за девушка была,
Так так що краля! І невбога,
Да так что краля! И небогая,
Та талану Господь не дав... —
Но талант Господь не дал...
А може, й дав, та хтось украв,
А может, и дал, да кто-то украл,
І одурив святого Бога.
И обманул святого Бога.
Смотрите так же

Тарас Григорович Шевченко - Росли укупочці, зросли

Тарас Григорович Шевченко - Кума моя і я...

Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.1

Тарас Григорович Шевченко - Не женися на багатій...

Тарас Григорович Шевченко - Сестрі

Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>