Обізвавсь Тарас Трясило
Отозвался Тарас Трясило
Віру рятовати,
Веру спасать,
Обізвався, орел сизий,
Отозвался, орел сизый,
Та й дав ляхам знати!
Да и дал ляхам знать!
Обізвався пан Трясило:
Отозвался господин Трясило:
«А годі журиться!
«А не печалится!
А ходім лиш, пани-брати,
А ходим только, паны-братья,
З поляками биться!»
С поляками сразится!»
Вже не три дні, не три ночі
Уже не три дня, не три ночи
Б’ється пан Трясило.
Бьется пан Трясило.
Од Лимана до Трубайла
От Лимана до Трубайла
Трупом поле крилось.
Трупом поле крылось.
Ізнемігся козаченько,
Изнемог казаченька,
Тяжко зажурився,
Тяжело приуныл,
А поганий Конецпольський
А плохой Конецпольский
Дуже звеселився.
Очень развеселился.
Зібрав шляхту всю докупи
Собрал шляхту всю вместе
Та й ну частовати.
Да и ну угощать.
Зібрав Тарас козаченьків
Собрал Тарас казаченьков
Поради прохати.
Советы просить.
«Отамани товариші,
«Атаманы товарищи,
Брати мої, діти!
Братья мои, дети!
Дайте мені порадоньку,
Дайте мне утром,
Що будем робити?
Что делать?
Бенкетують вражі ляхи
Пируют вражеские ляхи
Наше безголов’я».
Наше безголовье».
«Нехай собі бенкетують,
«Пусть себе пируют,
Нехай на здоров’я!
Пусть на здоровье!
Нехай, кляті, бенкетують,
Пусть, проклятые, пируют,
Поки сонце зайде,
Пока солнце зайдет,
А ніч-мати дасть пораду —
А ночь-мать даст совет
Козак ляха знайде».
Казак ляха найдет».
Лягло сонце за горою,
Легло солнце за горой,
Зірки засіяли,
Звезды засеяли,
А козаки, як та хмара,
А казаки, как туча,
Ляхів обступали.
Ляхов обступали.
Як став місяць серед неба,
Как стал месяц среди неба,
Ревнула гармата,
Ревнула пушка,
Прокинулись ляшки-панки —
Проснулись ляшки-панки
Нікуди втікати!
Некуда бежать!
Прокинулись ляшки-панки
Проснулись ляшки-панки
Та й не повставали.
Да и не восставали.
Зійшло сонце — ляшки-панки
Взошло солнце - ляшки-панки
Покотом лежали.
Покатом лежали.
Червоною гадюкою
Красной гадюкой
Несе Альта вісті,
Несет Альта вести,
Щоб летіли круки з поля
Чтобы летели воронки с поля
Ляшків-панків їсти.
Кушков-панков есть.
Налетіли чорні круки
Налетели черные вороны
Вельможних будити,
Вельможных будить,
Зібралося козачество
Собралось казачество
Богу помолитись.
Богу помолиться.
Закрякали чорні круки,
Закрякали черные вороны,
Виймаючи очі. Заспівали козаченьки
Вынимая глаза. Пели казачки
Пісню тії ночі,
Песню те ночи,
Тії ночі кривавої,
Те ночи кровавой,
Що славою стала
Что славой стала
Тарасові, козачеству,
Тарасу, казачеству,
Ляхів що приспала.
Ляхов что усыпила.
Над річкою, в чистім полі,
Над рекой, в чистом поле,
Могила чорніє,
Могила чернеет,
Де кров текла козацькая,
Где кровь текла казацкая,
Трава зеленіє.
Трава зеленеет.
Сидить ворон на могилі
Сидит ворон на могиле
Та з голоду кряче...
Да с голоду крячит...
Згада козак Гетьманщину,
Упоминание казак Гетманщину,
Згада та й заплаче!
Вспоминает и заплачет!
Було колись, панували,
Было когда-то, царили,
Та більше не будем!..
Да больше не будем!
Тії слави козацької
Эти славы казацкой
Повік не забудем!..»
Вовек не забудем!..»
Умовк кобзар, сумуючи:
Умолк кобзарь, скучая:
Щось руки не грають.
Что-то руки не играют.
Кругом хлопці та дівчата
Кругом ребята
Слізоньки втирають.
Слизеньки втирают.
Пішов кобзар по улиці —
Пошел кобзарь по улице.
З журби як заграє!
С печали как заиграет!
Кругом хлопці навприсядки,
Кругом парни навприсядки,
А він вимовляє:
А он произносит:
«Нехай буде отакечки!
«Да будет отакучки!
Сидіть, діти, у запічку,
Сидите, дети, в запечье,
А я з журби та до шинку,
А я из печали и в ветчину,
А там найду свою жінку,
А там найду свою женщину,
Найду жінку, почастую,
Найду женщину, угощу,
З вороженьків покепкую».
С гадалок посмеюсь».
Тарас Григорович Шевченко - Росли укупочці, зросли
Тарас Григорович Шевченко - І золотої, й дорогої
Тарас Григорович Шевченко - Кума моя і я...
Тарас Григорович Шевченко - Не женися на багатій...
Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.1
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>